2-а хронiки

Розділ 30

1 І послав Єзекія по всьому Ізраїлю та по Юдеї, а також написав листи́ до країв Єфрема та Манасії, щоб прийшли до Господнього дому в Єрусалимі, щоб спра́вити Пасху для Господа, Ізраїлевого Бога.

2 І радився цар і зверхники його та ввесь збір в Єрусалимі, щоб справити Пасху другого місяця.

3 Бо не могли справити її того ча́су, бо священики не освятилися в потрі́бному числі, а наро́д не зібрався до Єрусалиму.

4 І була вгодна та річ в оча́х царевих та в оча́х усього збору.

5 І вони постанови́ли оголоси́ти по всьому Ізраїлю від Беер-Шеви й аж до Дана, щоб прихо́дили справити Пасху для Господа, Ізраїлевого Бога, в Єрусалим, бо не часто робили її так, як написано.

6 І пішли бігуни́ з листа́ми від царя та його зверхників по всьому Ізраїлі та Юдеї, та за нака́зом царя говорили: „Ізра́їлеві сини, верніться до Господа, Бога Авраамового, Ісакового та Ізраїлевого, — і Він пове́рнеться до останку, позосталого вам із руки асирійських царів.

7 І не будьте такі, як ваші батьки та як ваші брати, що спроневі́рилися Господе́ві, Богові їхніх батьків, — і Він дав їх на спусто́шення, як ви бачите.

8 Тепер не будьте твердоши́ї, як ваші батьки. Покоріться Господе́ві, і ввійдіть до святині Його, яку Він освятив навіки, і служіть Господе́ві, Богові вашому, і Він відве́рне від вас жар гніву Свого.

9 Бо як ви наве́рнетесь до Господа, то брати́ ваші та ваші сини зна́йдуть милосердя в своїх поневі́льників, і зможуть вернутися до цього Кра́ю, — бо милости́вий і милосердний Господь, Бог ваш, і Він не відве́рне лиця від вас, якщо ви наве́рнетеся до Нього“.

10 І сторожі́ все перехо́дили з міста до міста по кра́ю Єфремовому та Манасіїному й аж до Завуло́на. Та люди глузува́ли з них, і висміювали їх.

11 Тільки люди з Асира, і Манасії та з Завулона впокори́лися, і поприхо́дили до Єрусалиму.

12 Також в Юдеї була Божа рука, щоб дати їм одне серце для ви́конання наказу царя та зверхників за Господнім словом.

13 I зібрався до Єрусалиму числе́нний народ, щоб справити свято Опрі́сноків другого місяця, збір дуже числе́нний.

14 І встали вони, і повикида́ли і́дольські же́ртівники, що були в Єрусалимі, і повикида́ли всі кадильниці, та й повкидали до долини Кедро́н.

15 І зарізали пасха́льне ягня чотирнадцятого дня другого місяця, а священики та Левити засоро́милися й освятилися, і прине́сли цілопа́лення до Господнього дому.

16 І постава́ли вони на своє́му місці за їхнім правом, за Зако́ном Мойсея, чоловіка Божого. Священики кропили кров, беручи́ з руки Левитів.

17 Багато бо було в зборі, що не освятилися, тому Левити були для рі́зання пасха́льних ягнят за кожного нечистого, щоб посвятити для Господа.

18 Бо бе́зліч наро́ду, багато з Єфрема та Манасії, Іссахара та Завулона не очи́стилися, але їли Пасху, не так, як написано. Та Єзекія молився за них, говорячи: „Добрий Господь про́стить кожному,

19 хто все своє серце міцно встанови́в, щоб звертатися до Бога, Господа, Бога батьків своїх, хоч не зробив він за правилами чистости святині“.

20 І послухав Господь Єзекію, і прости́в народ.

21 І справля́ли Ізраїлеві сини, що знахо́дилися в Єрусалимі, свято Опрісноків сім день з великою радістю, а Левити та священики день-у-день сла́вили Господа всією силою.

22 І промовляв Єзекія до серця всіх Левитів, що мали добре розуміння для Господа. І їли святко́ву жертву сім день, і прино́сили мирні жертви, і сповіда́лися Господе́ві, Богові батьків своїх.

23 І ввесь збір нара́дився справити свято ще другі сім день, — і справля́ли сім день в радості.

24 Бо Єзекія, цар Юдин, дав для збору тисячу биків і сім тисяч худоби дрібно́ї, а зверхники дали́ для збору тисячу биків і десять тисяч худоби дрібно́ї. І освятилося багато священиків.

25 І радів увесь Юдин збір, і священики та Левити, і ввесь збір, що прийшов з Ізраїля, і прихо́дьки, що поприхо́дили з Ізраїлевого Краю, та ті, що сиділи в Юдеї.

26 І була велика радість в Єрусалимі, бо від днів Соломона, Давидового сина, Ізраїлевого царя, не було такого, як оце в Єрусалимі!

27 І встали священики та Левити, і поблагословили наро́д. І почутий був їхній голос, а їхня молитва дійшла до оселі святости Його́, — до небе́с!

2-я Летопись

Глава 30

1 Царь Езекия отправил послания ко всему народу Израиля и Иудеи. Он написал письма народам Ефрема и Манассии, чтобы они пришли в Иерусалим к храму Господа отпраздновать Пасху Господу, Богу Израиля.

2 Царь Езекия согласился со всеми своими приближёнными и со всем своим собранием в Иерусалиме отпраздновать Пасху во втором месяце.

3 Они не могли отпраздновать Пасху в обычное время, потому что священники ещё не подготовились к священной службе и народ ещё не собрался в Иерусалиме.

4 Это соглашение понравилось царю Езекии и всему собранию.

5 Тогда они объявили по всему Израилю, от городов Вирсавии до Дана, чтобы народ шёл в Иерусалим праздновать Пасху Господу, Богу Израиля. Многие израильтяне очень давно не праздновали Пасху, как было предписано Моисеем.

6 Гонцы разнесли послания царя и его начальников по всему Израилю и Иудее, как приказал царь. Вот что говорилось в этих посланиях: Дети Израиля, вернитесь к Господу Богу, Которому подчинялись Авраам, Исаак и Израиль. Тогда Бог вернётся к вашему народу, который всё ещё жив и спасся от ассирийских царей.

7 Не будьте как ваши отцы или братья. Господь был их Богом, но они восстали против Него. И тогда Господь сделал так, чтобы люди возненавидели их и говорили о них злое. Вы своими собственными глазами видите, что это так.

8 Не будьте упрямы, как ваши предки. Повинуйтесь Господу всем сердцем. Приходите в храм, который Господь освятил навек. Служите Господу, Богу вашему, и тогда страшный гнев Господа не постигнет вас.

9 Если вы вернётесь и подчинитесь Господу, ваши родственники и дети найдут милость у народов, которые взяли их в плен, и вернутся назад в эту землю. Господь, Бог ваш, добр и милостив. Он не отвернётся от вас, если вы обратитесь к Нему.

10 Гонцы пошли в каждый город на земле Ефрема и Манассии и дошли до земли Завулона. Однако люди смеялись и потешались над ними.

11 Некоторые же люди из колен Асира, Манассии и Завулона смирились и пришли в Иерусалим.

12 Бог сделал так, чтобы весь народ Иудеи согласился подчиниться царю Езекии и его приближённым согласно слову Господа.

13 Много людей собралось вместе в Иерусалиме, чтобы отметить праздник Пресных Хлебов во втором месяце. И собралось там множество народа.

14 Эти люди убрали алтари лжебогов из Иерусалима, а также все алтари для воскурений и бросили их в долину Кедрон.

15 Затем они закололи пасхального ягнёнка на четырнадцатый день второго месяца. Священники и левиты были пристыжены, и, подготовившись к священной службе, принесли жертвы всесожжения в храме Господа.

16 Они заняли свои обычные места, как велит Закон Моисея, Божьего человека. Левиты дали кровь священникам, и те окропили ею алтарь.

17 Туда пришло много людей, которые не подготовились к священной службе, и им не было разрешено убивать пасхальных ягнят. Поэтому левиты отвечали за закалывание пасхальных ягнят для каждого, кто не очистился. Левиты освящали каждого ягнёнка для Господа.

18 Многие из народа Ефрема, Манассии, Иссахара и Завулона не подготовились как следует к празднованию Пасхи. Они отмечали Пасху не так, как говорится в Законе Моисея. Но Езекия помолился за этих людей такими словами: «Господи Боже, Ты добр. Эти люди искренно хотели поклоняться Тебе так, как нужно, но они не очистились, как велит закон. Пожалуйста, прости этих людей. Ты — Бог, Которому подчинялись наши предки. Прости, даже если кто и не очистился, как велят правила Святая святых».

19

20 Господь услышал молитву царя Езекии и простил народ.

21 Сыны Израиля отмечали праздник Пресных Хлебов в Иерусалиме семь дней. Они были очень счастливы. Левиты и священники каждый день прославляли Господа, играя изо всех сил.

22 Царь Езекия ободрял всех левитов, которые поняли, как правильно проводить службу Господу. Люди ели праздничную пищу семь дней, принося жертвы содружества, благодаря и прославляя Господа, Бога своих предков.

23 Все согласились остаться ещё на семь дней и веселились, празднуя Пасху все эти дни.

24 Езекия, иудейский царь, дал собранию тысячу быков и семь тысяч овец, чтобы заколоть их и съесть. Вожди дали собранию тысячу быков и десять тысяч овец; и много священников подготовилось к священной службе.

25 Все, кто пришли из Иудеи, священники и левиты, и все, кто пришли из Израиля, и те, кто пришли из Израиля и поселились в Иудее, — все эти люди были очень счастливы.

26 Весь Иерусалим веселился, и подобного празднования не бывало в Иерусалиме со времён Соломона, сына Давида, израильского царя.

27 Священники и левиты встали и попросили Господа благословить народ, и Бог их услышал; их молитва дошла до святого жилища Господа на небесах.

2-а хронiки

Розділ 30

2-я Летопись

Глава 30

1 І послав Єзекія по всьому Ізраїлю та по Юдеї, а також написав листи́ до країв Єфрема та Манасії, щоб прийшли до Господнього дому в Єрусалимі, щоб спра́вити Пасху для Господа, Ізраїлевого Бога.

1 Царь Езекия отправил послания ко всему народу Израиля и Иудеи. Он написал письма народам Ефрема и Манассии, чтобы они пришли в Иерусалим к храму Господа отпраздновать Пасху Господу, Богу Израиля.

2 І радився цар і зверхники його та ввесь збір в Єрусалимі, щоб справити Пасху другого місяця.

2 Царь Езекия согласился со всеми своими приближёнными и со всем своим собранием в Иерусалиме отпраздновать Пасху во втором месяце.

3 Бо не могли справити її того ча́су, бо священики не освятилися в потрі́бному числі, а наро́д не зібрався до Єрусалиму.

3 Они не могли отпраздновать Пасху в обычное время, потому что священники ещё не подготовились к священной службе и народ ещё не собрался в Иерусалиме.

4 І була вгодна та річ в оча́х царевих та в оча́х усього збору.

4 Это соглашение понравилось царю Езекии и всему собранию.

5 І вони постанови́ли оголоси́ти по всьому Ізраїлю від Беер-Шеви й аж до Дана, щоб прихо́дили справити Пасху для Господа, Ізраїлевого Бога, в Єрусалим, бо не часто робили її так, як написано.

5 Тогда они объявили по всему Израилю, от городов Вирсавии до Дана, чтобы народ шёл в Иерусалим праздновать Пасху Господу, Богу Израиля. Многие израильтяне очень давно не праздновали Пасху, как было предписано Моисеем.

6 І пішли бігуни́ з листа́ми від царя та його зверхників по всьому Ізраїлі та Юдеї, та за нака́зом царя говорили: „Ізра́їлеві сини, верніться до Господа, Бога Авраамового, Ісакового та Ізраїлевого, — і Він пове́рнеться до останку, позосталого вам із руки асирійських царів.

6 Гонцы разнесли послания царя и его начальников по всему Израилю и Иудее, как приказал царь. Вот что говорилось в этих посланиях: Дети Израиля, вернитесь к Господу Богу, Которому подчинялись Авраам, Исаак и Израиль. Тогда Бог вернётся к вашему народу, который всё ещё жив и спасся от ассирийских царей.

7 І не будьте такі, як ваші батьки та як ваші брати, що спроневі́рилися Господе́ві, Богові їхніх батьків, — і Він дав їх на спусто́шення, як ви бачите.

7 Не будьте как ваши отцы или братья. Господь был их Богом, но они восстали против Него. И тогда Господь сделал так, чтобы люди возненавидели их и говорили о них злое. Вы своими собственными глазами видите, что это так.

8 Тепер не будьте твердоши́ї, як ваші батьки. Покоріться Господе́ві, і ввійдіть до святині Його, яку Він освятив навіки, і служіть Господе́ві, Богові вашому, і Він відве́рне від вас жар гніву Свого.

8 Не будьте упрямы, как ваши предки. Повинуйтесь Господу всем сердцем. Приходите в храм, который Господь освятил навек. Служите Господу, Богу вашему, и тогда страшный гнев Господа не постигнет вас.

9 Бо як ви наве́рнетесь до Господа, то брати́ ваші та ваші сини зна́йдуть милосердя в своїх поневі́льників, і зможуть вернутися до цього Кра́ю, — бо милости́вий і милосердний Господь, Бог ваш, і Він не відве́рне лиця від вас, якщо ви наве́рнетеся до Нього“.

9 Если вы вернётесь и подчинитесь Господу, ваши родственники и дети найдут милость у народов, которые взяли их в плен, и вернутся назад в эту землю. Господь, Бог ваш, добр и милостив. Он не отвернётся от вас, если вы обратитесь к Нему.

10 І сторожі́ все перехо́дили з міста до міста по кра́ю Єфремовому та Манасіїному й аж до Завуло́на. Та люди глузува́ли з них, і висміювали їх.

10 Гонцы пошли в каждый город на земле Ефрема и Манассии и дошли до земли Завулона. Однако люди смеялись и потешались над ними.

11 Тільки люди з Асира, і Манасії та з Завулона впокори́лися, і поприхо́дили до Єрусалиму.

11 Некоторые же люди из колен Асира, Манассии и Завулона смирились и пришли в Иерусалим.

12 Також в Юдеї була Божа рука, щоб дати їм одне серце для ви́конання наказу царя та зверхників за Господнім словом.

12 Бог сделал так, чтобы весь народ Иудеи согласился подчиниться царю Езекии и его приближённым согласно слову Господа.

13 I зібрався до Єрусалиму числе́нний народ, щоб справити свято Опрі́сноків другого місяця, збір дуже числе́нний.

13 Много людей собралось вместе в Иерусалиме, чтобы отметить праздник Пресных Хлебов во втором месяце. И собралось там множество народа.

14 І встали вони, і повикида́ли і́дольські же́ртівники, що були в Єрусалимі, і повикида́ли всі кадильниці, та й повкидали до долини Кедро́н.

14 Эти люди убрали алтари лжебогов из Иерусалима, а также все алтари для воскурений и бросили их в долину Кедрон.

15 І зарізали пасха́льне ягня чотирнадцятого дня другого місяця, а священики та Левити засоро́милися й освятилися, і прине́сли цілопа́лення до Господнього дому.

15 Затем они закололи пасхального ягнёнка на четырнадцатый день второго месяца. Священники и левиты были пристыжены, и, подготовившись к священной службе, принесли жертвы всесожжения в храме Господа.

16 І постава́ли вони на своє́му місці за їхнім правом, за Зако́ном Мойсея, чоловіка Божого. Священики кропили кров, беручи́ з руки Левитів.

16 Они заняли свои обычные места, как велит Закон Моисея, Божьего человека. Левиты дали кровь священникам, и те окропили ею алтарь.

17 Багато бо було в зборі, що не освятилися, тому Левити були для рі́зання пасха́льних ягнят за кожного нечистого, щоб посвятити для Господа.

17 Туда пришло много людей, которые не подготовились к священной службе, и им не было разрешено убивать пасхальных ягнят. Поэтому левиты отвечали за закалывание пасхальных ягнят для каждого, кто не очистился. Левиты освящали каждого ягнёнка для Господа.

18 Бо бе́зліч наро́ду, багато з Єфрема та Манасії, Іссахара та Завулона не очи́стилися, але їли Пасху, не так, як написано. Та Єзекія молився за них, говорячи: „Добрий Господь про́стить кожному,

18 Многие из народа Ефрема, Манассии, Иссахара и Завулона не подготовились как следует к празднованию Пасхи. Они отмечали Пасху не так, как говорится в Законе Моисея. Но Езекия помолился за этих людей такими словами: «Господи Боже, Ты добр. Эти люди искренно хотели поклоняться Тебе так, как нужно, но они не очистились, как велит закон. Пожалуйста, прости этих людей. Ты — Бог, Которому подчинялись наши предки. Прости, даже если кто и не очистился, как велят правила Святая святых».

19 хто все своє серце міцно встанови́в, щоб звертатися до Бога, Господа, Бога батьків своїх, хоч не зробив він за правилами чистости святині“.

19

20 І послухав Господь Єзекію, і прости́в народ.

20 Господь услышал молитву царя Езекии и простил народ.

21 І справля́ли Ізраїлеві сини, що знахо́дилися в Єрусалимі, свято Опрісноків сім день з великою радістю, а Левити та священики день-у-день сла́вили Господа всією силою.

21 Сыны Израиля отмечали праздник Пресных Хлебов в Иерусалиме семь дней. Они были очень счастливы. Левиты и священники каждый день прославляли Господа, играя изо всех сил.

22 І промовляв Єзекія до серця всіх Левитів, що мали добре розуміння для Господа. І їли святко́ву жертву сім день, і прино́сили мирні жертви, і сповіда́лися Господе́ві, Богові батьків своїх.

22 Царь Езекия ободрял всех левитов, которые поняли, как правильно проводить службу Господу. Люди ели праздничную пищу семь дней, принося жертвы содружества, благодаря и прославляя Господа, Бога своих предков.

23 І ввесь збір нара́дився справити свято ще другі сім день, — і справля́ли сім день в радості.

23 Все согласились остаться ещё на семь дней и веселились, празднуя Пасху все эти дни.

24 Бо Єзекія, цар Юдин, дав для збору тисячу биків і сім тисяч худоби дрібно́ї, а зверхники дали́ для збору тисячу биків і десять тисяч худоби дрібно́ї. І освятилося багато священиків.

24 Езекия, иудейский царь, дал собранию тысячу быков и семь тысяч овец, чтобы заколоть их и съесть. Вожди дали собранию тысячу быков и десять тысяч овец; и много священников подготовилось к священной службе.

25 І радів увесь Юдин збір, і священики та Левити, і ввесь збір, що прийшов з Ізраїля, і прихо́дьки, що поприхо́дили з Ізраїлевого Краю, та ті, що сиділи в Юдеї.

25 Все, кто пришли из Иудеи, священники и левиты, и все, кто пришли из Израиля, и те, кто пришли из Израиля и поселились в Иудее, — все эти люди были очень счастливы.

26 І була велика радість в Єрусалимі, бо від днів Соломона, Давидового сина, Ізраїлевого царя, не було такого, як оце в Єрусалимі!

26 Весь Иерусалим веселился, и подобного празднования не бывало в Иерусалиме со времён Соломона, сына Давида, израильского царя.

27 І встали священики та Левити, і поблагословили наро́д. І почутий був їхній голос, а їхня молитва дійшла до оселі святости Його́, — до небе́с!

27 Священники и левиты встали и попросили Господа благословить народ, и Бог их услышал; их молитва дошла до святого жилища Господа на небесах.

1.0x