2-а хронiкиРозділ 30 |
1 |
2 І радився цар і зверхники його та ввесь збір в Єрусалимі, щоб справити Пасху другого місяця. |
3 Бо не могли справити її того ча́су, бо священики не освятилися в потрі́бному числі, а наро́д не зібрався до Єрусалиму. |
4 І була вгодна та річ в оча́х царевих та в оча́х усього збору. |
5 І вони постанови́ли оголоси́ти по всьому Ізраїлю від Беер-Шеви й аж до Дана, щоб прихо́дили справити Пасху для Господа, Ізраїлевого Бога, в Єрусалим, бо не часто робили її так, як написано. |
6 І пішли бігуни́ з листа́ми від царя та його зверхників по всьому Ізраїлі та Юдеї, та за нака́зом царя говорили: „Ізра́їлеві сини, верніться до Господа, Бога Авраамового, Ісакового та Ізраїлевого, — і Він пове́рнеться до останку, позосталого вам із руки асирійських царів. |
7 І не будьте такі, як ваші батьки та як ваші брати, що спроневі́рилися Господе́ві, Богові їхніх батьків, — і Він дав їх на спусто́шення, як ви бачите. |
8 Тепер не будьте твердоши́ї, як ваші батьки. Покоріться Господе́ві, і ввійдіть до святині Його, яку Він освятив навіки, і служіть Господе́ві, Богові вашому, і Він відве́рне від вас жар гніву Свого. |
9 Бо як ви наве́рнетесь до Господа, то брати́ ваші та ваші сини зна́йдуть милосердя в своїх поневі́льників, і зможуть вернутися до цього Кра́ю, — бо милости́вий і милосердний Господь, Бог ваш, і Він не відве́рне лиця від вас, якщо ви наве́рнетеся до Нього“. |
10 І сторожі́ все перехо́дили з міста до міста по кра́ю Єфремовому та Манасіїному й аж до Завуло́на. Та люди глузува́ли з них, і висміювали їх. |
11 Тільки люди з Асира, і Манасії та з Завулона впокори́лися, і поприхо́дили до Єрусалиму. |
12 Також в Юдеї була Божа рука, щоб дати їм одне серце для ви́конання наказу царя та зверхників за Господнім словом. |
13 I зібрався до Єрусалиму числе́нний народ, щоб справити свято Опрі́сноків другого місяця, збір дуже числе́нний. |
14 І встали вони, і повикида́ли і́дольські же́ртівники, що були в Єрусалимі, і повикида́ли всі кадильниці, та й повкидали до долини Кедро́н. |
15 І зарізали пасха́льне ягня чотирнадцятого дня другого місяця, а священики та Левити засоро́милися й освятилися, і прине́сли цілопа́лення до Господнього дому. |
16 І постава́ли вони на своє́му місці за їхнім правом, за Зако́ном Мойсея, чоловіка Божого. Священики кропили кров, беручи́ з руки Левитів. |
17 Багато бо було в зборі, що не освятилися, тому Левити були для рі́зання пасха́льних ягнят за кожного нечистого, щоб посвятити для Господа. |
18 Бо бе́зліч наро́ду, багато з Єфрема та Манасії, Іссахара та Завулона не очи́стилися, але їли Пасху, не так, як написано. Та Єзекія молився за них, говорячи: „Добрий Господь про́стить кожному, |
19 хто все своє серце міцно встанови́в, щоб звертатися до Бога, Господа, Бога батьків своїх, хоч не зробив він за правилами чистости святині“. |
20 І послухав Господь Єзекію, і прости́в народ. |
21 І справля́ли Ізраїлеві сини, що знахо́дилися в Єрусалимі, свято Опрісноків сім день з великою радістю, а Левити та священики день-у-день сла́вили Господа всією силою. |
22 І промовляв Єзекія до серця всіх Левитів, що мали добре розуміння для Господа. І їли святко́ву жертву сім день, і прино́сили мирні жертви, і сповіда́лися Господе́ві, Богові батьків своїх. |
23 І ввесь збір нара́дився справити свято ще другі сім день, — і справля́ли сім день в радості. |
24 Бо Єзекія, цар Юдин, дав для збору тисячу биків і сім тисяч худоби дрібно́ї, а зверхники дали́ для збору тисячу биків і десять тисяч худоби дрібно́ї. І освятилося багато священиків. |
25 І радів увесь Юдин збір, і священики та Левити, і ввесь збір, що прийшов з Ізраїля, і прихо́дьки, що поприхо́дили з Ізраїлевого Краю, та ті, що сиділи в Юдеї. |
26 І була велика радість в Єрусалимі, бо від днів Соломона, Давидового сина, Ізраїлевого царя, не було такого, як оце в Єрусалимі! |
27 І встали священики та Левити, і поблагословили наро́д. І почутий був їхній голос, а їхня молитва дійшла до оселі святости Його́, — до небе́с! |
2-я ЛетописьГлава 30 |
1 |
2 Царь Езекия согласился со всеми своими приближёнными и со всем своим собранием в Иерусалиме отпраздновать Пасху во втором месяце. |
3 Они не могли отпраздновать Пасху в обычное время, потому что священники ещё не подготовились к священной службе и народ ещё не собрался в Иерусалиме. |
4 Это соглашение понравилось царю Езекии и всему собранию. |
5 Тогда они объявили по всему Израилю, от городов Вирсавии до Дана, чтобы народ шёл в Иерусалим праздновать Пасху Господу, Богу Израиля. Многие израильтяне очень давно не праздновали Пасху, как было предписано Моисеем. |
6 Гонцы разнесли послания царя и его начальников по всему Израилю и Иудее, как приказал царь. Вот что говорилось в этих посланиях: Дети Израиля, вернитесь к Господу Богу, Которому подчинялись Авраам, Исаак и Израиль. Тогда Бог вернётся к вашему народу, который всё ещё жив и спасся от ассирийских царей. |
7 Не будьте как ваши отцы или братья. Господь был их Богом, но они восстали против Него. И тогда Господь сделал так, чтобы люди возненавидели их и говорили о них злое. Вы своими собственными глазами видите, что это так. |
8 Не будьте упрямы, как ваши предки. Повинуйтесь Господу всем сердцем. Приходите в храм, который Господь освятил навек. Служите Господу, Богу вашему, и тогда страшный гнев Господа не постигнет вас. |
9 Если вы вернётесь и подчинитесь Господу, ваши родственники и дети найдут милость у народов, которые взяли их в плен, и вернутся назад в эту землю. Господь, Бог ваш, добр и милостив. Он не отвернётся от вас, если вы обратитесь к Нему. |
10 |
11 Некоторые же люди из колен Асира, Манассии и Завулона смирились и пришли в Иерусалим. |
12 Бог сделал так, чтобы весь народ Иудеи согласился подчиниться царю Езекии и его приближённым согласно слову Господа. |
13 Много людей собралось вместе в Иерусалиме, чтобы отметить праздник Пресных Хлебов во втором месяце. И собралось там множество народа. |
14 Эти люди убрали алтари лжебогов из Иерусалима, а также все алтари для воскурений и бросили их в долину Кедрон. |
15 |
16 Они заняли свои обычные места, как велит Закон Моисея, Божьего человека. Левиты дали кровь священникам, и те окропили ею алтарь. |
17 Туда пришло много людей, которые не подготовились к священной службе, и им не было разрешено убивать пасхальных ягнят. Поэтому левиты отвечали за закалывание пасхальных ягнят для каждого, кто не очистился. Левиты освящали каждого ягнёнка для Господа. |
18 Многие из народа Ефрема, Манассии, Иссахара и Завулона не подготовились как следует к празднованию Пасхи. Они отмечали Пасху не так, как говорится в Законе Моисея. Но Езекия помолился за этих людей такими словами: |
19 |
20 Господь услышал молитву царя Езекии и простил народ. |
21 |
22 Царь Езекия ободрял всех левитов, которые поняли, как правильно проводить службу Господу. Люди ели праздничную пищу семь дней, принося жертвы содружества, благодаря и прославляя Господа, Бога своих предков. |
23 |
24 Езекия, иудейский царь, дал собранию тысячу быков и семь тысяч овец, чтобы заколоть их и съесть. Вожди дали собранию тысячу быков и десять тысяч овец; и много священников подготовилось к священной службе. |
25 Все, кто пришли из Иудеи, священники и левиты, и все, кто пришли из Израиля, и те, кто пришли из Израиля и поселились в Иудее, — все эти люди были очень счастливы. |
26 Весь Иерусалим веселился, и подобного празднования не бывало в Иерусалиме со времён Соломона, сына Давида, израильского царя. |
27 Священники и левиты встали и попросили Господа благословить народ, и Бог их услышал; их молитва дошла до святого жилища Господа на небесах. |
2-а хронiкиРозділ 30 |
2-я ЛетописьГлава 30 |
1 |
1 |
2 І радився цар і зверхники його та ввесь збір в Єрусалимі, щоб справити Пасху другого місяця. |
2 Царь Езекия согласился со всеми своими приближёнными и со всем своим собранием в Иерусалиме отпраздновать Пасху во втором месяце. |
3 Бо не могли справити її того ча́су, бо священики не освятилися в потрі́бному числі, а наро́д не зібрався до Єрусалиму. |
3 Они не могли отпраздновать Пасху в обычное время, потому что священники ещё не подготовились к священной службе и народ ещё не собрался в Иерусалиме. |
4 І була вгодна та річ в оча́х царевих та в оча́х усього збору. |
4 Это соглашение понравилось царю Езекии и всему собранию. |
5 І вони постанови́ли оголоси́ти по всьому Ізраїлю від Беер-Шеви й аж до Дана, щоб прихо́дили справити Пасху для Господа, Ізраїлевого Бога, в Єрусалим, бо не часто робили її так, як написано. |
5 Тогда они объявили по всему Израилю, от городов Вирсавии до Дана, чтобы народ шёл в Иерусалим праздновать Пасху Господу, Богу Израиля. Многие израильтяне очень давно не праздновали Пасху, как было предписано Моисеем. |
6 І пішли бігуни́ з листа́ми від царя та його зверхників по всьому Ізраїлі та Юдеї, та за нака́зом царя говорили: „Ізра́їлеві сини, верніться до Господа, Бога Авраамового, Ісакового та Ізраїлевого, — і Він пове́рнеться до останку, позосталого вам із руки асирійських царів. |
6 Гонцы разнесли послания царя и его начальников по всему Израилю и Иудее, как приказал царь. Вот что говорилось в этих посланиях: Дети Израиля, вернитесь к Господу Богу, Которому подчинялись Авраам, Исаак и Израиль. Тогда Бог вернётся к вашему народу, который всё ещё жив и спасся от ассирийских царей. |
7 І не будьте такі, як ваші батьки та як ваші брати, що спроневі́рилися Господе́ві, Богові їхніх батьків, — і Він дав їх на спусто́шення, як ви бачите. |
7 Не будьте как ваши отцы или братья. Господь был их Богом, но они восстали против Него. И тогда Господь сделал так, чтобы люди возненавидели их и говорили о них злое. Вы своими собственными глазами видите, что это так. |
8 Тепер не будьте твердоши́ї, як ваші батьки. Покоріться Господе́ві, і ввійдіть до святині Його, яку Він освятив навіки, і служіть Господе́ві, Богові вашому, і Він відве́рне від вас жар гніву Свого. |
8 Не будьте упрямы, как ваши предки. Повинуйтесь Господу всем сердцем. Приходите в храм, который Господь освятил навек. Служите Господу, Богу вашему, и тогда страшный гнев Господа не постигнет вас. |
9 Бо як ви наве́рнетесь до Господа, то брати́ ваші та ваші сини зна́йдуть милосердя в своїх поневі́льників, і зможуть вернутися до цього Кра́ю, — бо милости́вий і милосердний Господь, Бог ваш, і Він не відве́рне лиця від вас, якщо ви наве́рнетеся до Нього“. |
9 Если вы вернётесь и подчинитесь Господу, ваши родственники и дети найдут милость у народов, которые взяли их в плен, и вернутся назад в эту землю. Господь, Бог ваш, добр и милостив. Он не отвернётся от вас, если вы обратитесь к Нему. |
10 І сторожі́ все перехо́дили з міста до міста по кра́ю Єфремовому та Манасіїному й аж до Завуло́на. Та люди глузува́ли з них, і висміювали їх. |
10 |
11 Тільки люди з Асира, і Манасії та з Завулона впокори́лися, і поприхо́дили до Єрусалиму. |
11 Некоторые же люди из колен Асира, Манассии и Завулона смирились и пришли в Иерусалим. |
12 Також в Юдеї була Божа рука, щоб дати їм одне серце для ви́конання наказу царя та зверхників за Господнім словом. |
12 Бог сделал так, чтобы весь народ Иудеи согласился подчиниться царю Езекии и его приближённым согласно слову Господа. |
13 I зібрався до Єрусалиму числе́нний народ, щоб справити свято Опрі́сноків другого місяця, збір дуже числе́нний. |
13 Много людей собралось вместе в Иерусалиме, чтобы отметить праздник Пресных Хлебов во втором месяце. И собралось там множество народа. |
14 І встали вони, і повикида́ли і́дольські же́ртівники, що були в Єрусалимі, і повикида́ли всі кадильниці, та й повкидали до долини Кедро́н. |
14 Эти люди убрали алтари лжебогов из Иерусалима, а также все алтари для воскурений и бросили их в долину Кедрон. |
15 І зарізали пасха́льне ягня чотирнадцятого дня другого місяця, а священики та Левити засоро́милися й освятилися, і прине́сли цілопа́лення до Господнього дому. |
15 |
16 І постава́ли вони на своє́му місці за їхнім правом, за Зако́ном Мойсея, чоловіка Божого. Священики кропили кров, беручи́ з руки Левитів. |
16 Они заняли свои обычные места, как велит Закон Моисея, Божьего человека. Левиты дали кровь священникам, и те окропили ею алтарь. |
17 Багато бо було в зборі, що не освятилися, тому Левити були для рі́зання пасха́льних ягнят за кожного нечистого, щоб посвятити для Господа. |
17 Туда пришло много людей, которые не подготовились к священной службе, и им не было разрешено убивать пасхальных ягнят. Поэтому левиты отвечали за закалывание пасхальных ягнят для каждого, кто не очистился. Левиты освящали каждого ягнёнка для Господа. |
18 Бо бе́зліч наро́ду, багато з Єфрема та Манасії, Іссахара та Завулона не очи́стилися, але їли Пасху, не так, як написано. Та Єзекія молився за них, говорячи: „Добрий Господь про́стить кожному, |
18 Многие из народа Ефрема, Манассии, Иссахара и Завулона не подготовились как следует к празднованию Пасхи. Они отмечали Пасху не так, как говорится в Законе Моисея. Но Езекия помолился за этих людей такими словами: |
19 хто все своє серце міцно встанови́в, щоб звертатися до Бога, Господа, Бога батьків своїх, хоч не зробив він за правилами чистости святині“. |
19 |
20 І послухав Господь Єзекію, і прости́в народ. |
20 Господь услышал молитву царя Езекии и простил народ. |
21 І справля́ли Ізраїлеві сини, що знахо́дилися в Єрусалимі, свято Опрісноків сім день з великою радістю, а Левити та священики день-у-день сла́вили Господа всією силою. |
21 |
22 І промовляв Єзекія до серця всіх Левитів, що мали добре розуміння для Господа. І їли святко́ву жертву сім день, і прино́сили мирні жертви, і сповіда́лися Господе́ві, Богові батьків своїх. |
22 Царь Езекия ободрял всех левитов, которые поняли, как правильно проводить службу Господу. Люди ели праздничную пищу семь дней, принося жертвы содружества, благодаря и прославляя Господа, Бога своих предков. |
23 І ввесь збір нара́дився справити свято ще другі сім день, — і справля́ли сім день в радості. |
23 |
24 Бо Єзекія, цар Юдин, дав для збору тисячу биків і сім тисяч худоби дрібно́ї, а зверхники дали́ для збору тисячу биків і десять тисяч худоби дрібно́ї. І освятилося багато священиків. |
24 Езекия, иудейский царь, дал собранию тысячу быков и семь тысяч овец, чтобы заколоть их и съесть. Вожди дали собранию тысячу быков и десять тысяч овец; и много священников подготовилось к священной службе. |
25 І радів увесь Юдин збір, і священики та Левити, і ввесь збір, що прийшов з Ізраїля, і прихо́дьки, що поприхо́дили з Ізраїлевого Краю, та ті, що сиділи в Юдеї. |
25 Все, кто пришли из Иудеи, священники и левиты, и все, кто пришли из Израиля, и те, кто пришли из Израиля и поселились в Иудее, — все эти люди были очень счастливы. |
26 І була велика радість в Єрусалимі, бо від днів Соломона, Давидового сина, Ізраїлевого царя, не було такого, як оце в Єрусалимі! |
26 Весь Иерусалим веселился, и подобного празднования не бывало в Иерусалиме со времён Соломона, сына Давида, израильского царя. |
27 І встали священики та Левити, і поблагословили наро́д. І почутий був їхній голос, а їхня молитва дійшла до оселі святости Його́, — до небе́с! |
27 Священники и левиты встали и попросили Господа благословить народ, и Бог их услышал; их молитва дошла до святого жилища Господа на небесах. |